Бджільництво в радість. Секрети догляду за бджолами

Подружжя Пономаренко – Пилип Пилипович і його дружина Зінаїда Романівна з с. Сигнаївка Черкаської області – люди привітні, гостинні та щирі душею.

Завітала до них без попередження, у вихідний, щоб домовитися про наступну зустріч для інтерв’ю. Господарі в цей час були зайняті роботою по господарству (в селі кожен день такої роботи достатньо). Пилип Пилипович, почувши про те, що я хочу розповісти про захоплення досвідченого пасічника читачам газети «Розумне господарство», відклав усі свої хазяйські справи і не став переносити зустріч на потім. Він охоче розповів мені про свої бджолах, розкриваючи секрети їх щоденного догляду і розповідаючи про цілющі ліки, які дають ці корисні комахи.

З чого почалася любов до бджільництва?

Філіпу Пилиповичу – 64 роки. З них півстоліття він присвятив бджільництва.

З роботою на пасіці Філіп почав знайомитися з 14 років. Його вітчим, Василь Хомич Джегур, який замінив Філіпу батька, як раз і прищепив йому цю любов. Вітчим довгий час працював в сусідньому селі колгоспним бджолярем (на пасіці було 150 вуликів, та ще й вдома 80 вуликів). Василь Хомич одружився на мамі Філіпа і переїхав в їхнє село Сигнаївка. Юнак майже щодня допомагав вітчиму господарювати біля вуликів на домашній пасіці.

Філіпу було все цікаво, все його захоплювало, і він поставив собі за мету – теж мати власну пасіку. Так що перед тим, як йти в армію, Філіп уже мав три вулики, а пізніше – шість.

Повернувшись після служби в армії додому, подався на Далекий Схід, на Сахалін. А повернувшись, пішов працювати пасічником на Сігнаівскій комбінат хлібопродуктів, де трудився до виходу на пенсію – до кінця дев’яностих.

На підприємстві працювало близько трьохсот чоловік. Для потреб працівників тут тримали власну пасіку (всього 16 вуликів), щорічно збирали близько тонни меду, якого вистачало всім працівникам комбінату.

Власна ж пасіка Філіпа Пономаренко постійно збільшувалася. І зараз налічує більше двадцяти вуликів. Турботи біля бджіл досить. Але коли приходить час збору меду, і господар вдихає аромат з тільки що вийнятої рамки з сотами – цього пахучого і ні з чим незрівнянного еліксиру здоров’я, то у нього не залишається ні краплі сумніву, що ця робота того варта!

 Головним для розведення бджіл є – бажання

– Якщо ось я – людина, яка ніколи не розводив бджіл, – хотіла б спробувати, то з чого треба почати?

– Не треба боятися починати. Бджільництво вимагає лише бажання, інакше не варто й починати. Стільки у мене вже учнів було, які навесні заводять бджіл, а восени їх вулики вже мертві. Бджоли приносять успіх тим, хто розкрив всі їхні секрети.

Для себе досить і маленької пасіки з декількох (двох-трьох) вуликів. Для них не потрібно багато місця. Для такої пасіки підійде маленький сад або город.

Також потрібно заздалегідь подбати про те, де бджоли будуть зимувати. Для цього використовується зимівник. Якщо ж зими теплі, то зимівник не потрібен, бджоли можуть добре перезимувати і на вулиці. Тільки треба буде утеплювати гнізда і вулики.

Необхідний інвентар починаючому пасічнику

Буде потрібно і спеціальний бджолиний інвентар – захисний одяг, димохід (щоб з бджолами було легше впоратися), стамеска, роёвня і поїлка для бджіл. Більшість інших речей є необов’язковими для початку, але знадобляться надалі. Для цього слід вивчити і спеціальну літературу з розведення бджіл. Зараз її досить багато.

Підготовка до зими – санітарні заходи

– Які роботи Ви проводите в останні осінні місяці? І як доглядаєте за бджолами взимку?

– Обробляю вулики від кліща. У мене за стільки років ще ні одна сім’я не пропала. Я намагаюся не так вже лікувати хвороби, як не допускати їх виникнення. А для цього проводжу своєчасні санітарні заходи на зиму: випалювання, чистку вуликів. При необхідності повторюю все це навесні. Від кліщів обробляю вулик препаратом «Байварол». У вулику повинно бути завжди чисто і прибрано.

Я вже відправив своїх бджіл на зимівлю. Бджолині сім’ї нерідко добре зимують і в інших пристосованих приміщеннях (наприклад, сараях), які добре утеплені, мають доступ свіжого повітря, в яких підтримується тиша і відсутні гризуни.

Бджільництво. Зимівля бджіл на вулиці

У мене бджоли зимують на вулиці. Вулики добре утеплюю соломою або іншим матеріалом.

Догляд за бджолами взимку полягає в перевірці їх зимівлі. Для цього бджіл періодично (2-3 рази на місяць) вислуховують через гумову трубку. Дуже тихий, низький, але «густий» шум зимуючих бджіл свідчить про їх гарній зимівлі. Сильний шум є результатом порушення нормальної зимівлі.

Проводячи такий огляд хоча б раз на місяць, легко виявити: чи не занадто сиро або сухо в вулику, чи достатньо у бджіл меду, де саме сидять бджоли, не "потік» чи мед, не великий чи підмор і т. Д. Виявивши яку -то з причин, слід тут же її усунути.

При появі вогкості в вулику треба збільшити вентиляцію, при жадобі у бджіл – напоїти їх водою, при відсутності корму – підгодувати густим цукровим сиропом. Воду і корм краще давати в годівницях-банках через верх гнізда – так, щоб якомога менше при цьому турбувати бджіл.

– Хто з членів Вашої родини допомагає Вам на пасіці?

– Коли моєму синові Олексію було 14 років, ми якось вночі перевозили вулики в сусіднє село. Його тоді так сильно покусали бджоли, що виникла алергія на бджолину отруту. Ось уже два роки допомагає мені внук Максим. Він, як і я свого часу, почав захоплюватися бджолами в 14 років. Йому це цікаво. Бачу, є у нього тяга до цієї справи.

Реалізація меду і продуктів бджільництва

– Скільки меду заготовлює і де збуваються свою продукцію?

– Одна бджолосім’я дає 24-25 кг меду. Качаю мед двічі на рік. Виходить бетон меду (56 кг) від однієї бджолосім’ї.

Використовувати бджільництво, як бізнес зараз важко. У нашому регіоні дорожче, ніж по 50 гривень за літр, мед не реалізуєш (все залежить від якості меду, від того, який саме це мед: травневий, гречаний або липовий). Розуміючи, скільки праці було вкладено, віддавати задарма не станеш. Треба шукати збут, а сьогодні це складно.

Хтось, знаючи смакові властивості мого меду, приїжджає за ним до мене додому. Пригощаю своїм медом друзів і знайомих, реалізую також на ринку.

Пилип Пилипович на прощання дає спробувати мені меду з його пасіки. Смачний, скажу без перебільшення. А ви, шановні читачі, просто повірте на слово …

Якщо ж захочете самі в цьому переконатися, надаю адреса знатного бджоляра:

Черкаська область, Шполянський район, с. сигнаївка, вул. Котовського, 24,

Пилип Пилипович Пономаренко.

Лариса Бачинська,

спеціально для газети «розумне господарство »

Ссылка на основную публикацию